«ЕНЕРГОЕФЕКТИВНЕ ВІКНО» УКРАЇНСЬКИЙ ВАРІАНТ
Замислюючись про заміну вікон в квартирі, або у приватному будинку, або про те наскільки «теплі» вікна замовити для скління щойно побудованого котеджу, український споживач, перш за все, розглядає цю справу як можливість не тільки забезпечити належний комфорт в приміщенні, а й отримати можливість економити на експлуатації приміщення в майбутньому.
Ця економія виражається в зниженні споживання газу на опалення приміщень (або теплової енергії, якщо йдеться про квартиру оснащену лічильником тепла) та електроенергії, на кондиціонування приміщень влітку і використання електрообігрівачів взимку. На жаль врахувати економію на кондиціонуванні досить непросто через дуже складну розрахункову модель, хоча подібні витрати можуть в 2-4 рази перевищувати витрати на опалення приміщення, тому обмежимося лише розрахунком економії на опаленні при застосуванні різних варіантів скління. За модель візьмемо будинок площею 160 м.кв., засклений 15-ма стандартними двостулковими вікнами площею 1,82 м.кв. кожне при коефіцієнті скління 0,7.
При поточних тарифах на газ для населення створюється враження, що заміна вікон справа швидше іміджевого характеру, адже економічний ефект є досить сумнівним - скління такого будинку вікнами з 3-х камерних профілів зі склопакетами, які відповідають першій температурній зоні Україні окупиться лише через 26 років . Застосування ж звичайного однокамерного склопакета, на який припадає близько 60% ринку України дає ще більш гнітючий результат - окупність більше 30 років. Результати більш ніж засмучують ... Чому ж вся Європа з завидною регулярністю підвищує стандарти енергозбереження в будівництві. Невже держави намагаються забезпечити енергозбереження за рахунок громадян? І так, оскільки в державі все і завжди за рахунок громадян, і ні, оскільки Українська арифметика базується на економічно необгрунтованих тарифах. За даними Інституту економічних досліджень і політичних консультацій на даний момент лише близько 20% вартості газу оплачується населенням, решта оплачує держава! До речі, теж за рахунок громадян, тільки вже всіх відразу. Довго така ситуація тривати не може. Крім того МВФ вимагає від України одномоментного підвищення тарифів на газ для населення на 30% і для ТКЕ на 60% і оскільки природний газ становить близько 70% в структурі тарифу на тепло, його подорожчання на 60% для ТКЕ підвищить тариф на централізоване опалення в середньому на 42%! Експерти сходяться на тому, що у п’ятирічній перспективі нас очікує щорічне підвищення тарифів мінімум на 30%.
Візьмемо за основу навіть 20% підвищення вартості газу для населення в рік і спробуємо оцінити різні варіанти скління з точки зору окупності в 12-річному періоді. Базовим варіантом будуть вікна з 3-х камерних профілів з однокамерним енергоефективним склопакетом (варіант з кращим співвідношенням ціна / споживчі властивості), а порівнювати будемо з 5-ти камерними вікнами, оснащеними 2-х камерними енергоефективними склопакетами і з 6-ти камерними вікнами, оснащеними 2-х камерними енергоефективними склопакетами з подвійним низькоемісійним склом. Результати дуже цікаві. Звичайно ж, базовий варіант окуповується раніше, ніж більш дорогі вікна - після 7-ти років експлуатації, проте після 8 ... 9-ти років експлуатації, два інших варіанти генерують велику місячну економію, доводячи свою велику ефективність. І хоча скління 6-ти камерним профілем обходиться практично в 2 рази дорожче, через 9 років таке рішення дозволить заощадити значно більше в порівнянні з базовим варіантом.
Так що під терміном енергоефективне вікно в Українському варіанті, слід розуміти вікно, виготовлене з 5-ти або 6-ти камерних профілів з 2-х камерним газонаповненим енергоефективним склопакетом. Якщо бюджет дозволяє, то склопакет слід оснастити подвійним низькоемісійним склом, причому зовнішнє скло з селективним покриттям. Така конфігурація допоможе, крім усього іншого, скоротити витрати на кондиціонування приміщень влітку.
REHAU
